Протягом двох років ВР прийняла близько 70 євроінтеграційних законів

Протягом перших двох років з моменту підписання Угоди про асоціацію прийнято вже близько 70 законів, спрямованих на її виконання та реалізацію реформ, і Україна має шанси досягти компромісу з Європейським Союзом щодо проблемних питань, в тому числі - референдуму в Нідерландах. 

Координатор Парламентської експертної групи Денис Черніков висловив сподівання що вже 15 грудня, під час засідання Ради Європейського Союзу, буде знайдене рішення щодо ратифікації Угоди Нідерландами і, відповідно, відбудеться завершення процесу ратифікації.

«Звичайно ж, наша законотворча діяльність і процес ратифікації формально не пов’язані, але хотілося б, щоби законотворчість давала позитивні сигнали європейським партнерам, що ми здійснюємо і маємо продовжувати кроки назустріч, демонструвати незмінність курсу на реформування законодавчої бази», - зазначив експерт. 

Водночас, він висловив занепокоєння тим, що у Верховній Раді «зависло» понад 20 важливих законопроектів. Як показав досвід, в середньому складний, фундаментальний законопроект розглядається парламентом протягом року, більшість з цих двадцяти документів подані Урядом до ВР у травні-червні ц.р., тож можна порахувати, коли очікується їх прийняття, констатував експерт.

Координатор ПЕГ підкреслив, що експерти проаналізували понад 400 законопроектів, які так чи інакше торкаються Угоди про асоціацію, і виявили, що 210 з них не відповідають зобов’язанням, які взяла на себе Україна, а ще 50 потребують суттєвого доопрацювання.

Інша проблема – велика кількість поданих до ВР законопроектів, їх вже зареєстровано близько 5 тисяч, ще рік тому ця цифра сягала десь 2,5 тисяч. Парламент, профільні комітети фізично не можуть впоратись з таким значним потоком, не здатні надати відповідні висновки. У цьому потоці просто тонуть пріоритетні для євроінтеграції і здійснення реформ законопроекти – парламент не розглядає їх як першочергові. В результаті темпи законотворчої діяльності суттєво знижуються.

На переконання експерта, має бути певна логіка розгляду законопроектів, і  фільтр в регламенті  ВР, який допоможе зменшити їх валову кількість та зосередитися на найважливіших, зняти суперечливі. Наприклад, до парламенту було подано 25 законопроектів про створення вільних економічних зон, що суперечить Угоді про асоціацію та європейським нормам, і 17 законопроектів щодо поводження з відходами, хоча Угода передбачає спочатку схвалення стратегії в цій сфері.

У свою чергу, торкаючись питання нідерландського референдуму, експерт ПЕГ, кандидат юридичних наук Тетяна Анакіна наголосила, що в Євросоюзі існує компромісна практика прийняття окремого акту стосовно думки окремих держав-членів. Вона нагадала, що свого часу були значні проблеми із набранням чинності Маастрихтського договору. Наприклад, Данія відмовлялася його ратифікувати з огляду на побоювання щодо своїх національних інтересів (Питання стосувалося інституту громадянства ЄС, що для країни було принциповим у контексті суверенітету). Виходом із ситуації стало прийняття Декларації про громадянство Союзу, заявленій Королівством Данія на Единбурзькому саміті Європейської Ради 10-11 грудня 1992 р., де було наголошено, що «питання набуття національного громадянства вирішується виключно відповідною державою-членом за її національним законодавством». Є також інші декларації, якими супроводжується Лісабонська угода, без яких, очевидно, вона не набула би чинності.

Для України оптимальним рішенням стало би прийняття подібної декларації стосовно позиції Нідерландів, що мало би стати додатком до Угоди про асоціацію, вважає Т.Анакіна. «Це політичний акт, що знизив би «градус напруги» у діалозі сторін і натомість не покладав би на них жодних нових зобов’язань», - зауважила вона.

«У будь-якому разі, між Україною та ЄС діють розділи Угоди, які стосуються виключної компетенції ЄС, вони стосуються повномасштабної і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, власне в чому найбільше зацікавлена наша держава. Отже, майбутнє засідання Ради ЄС має поставити крапку у питанні щодо Угоди про асоціацію, однак яким би не були його результати, воно не становитиме загрози досягнутому прогресу у діалозі з ЄС», - резюмувала Т.Анакіна.